Антоніо Парлапіано

Правила роботи [Антоніо Парлапіано]

Стоячи за барною стійкою, я понад усе боюся не вгадати, чого хоче гість. Втім, коли це все-таки трапляється, мені стає ще цікавіше.

Поводьтеся з гостем так, немов це найважливіша людина у вашому житті.

Доводиться постійно вчитися й практикувати різні техніки, щоб ставати кращим. Але понад усе я люблю вивчати історію барного мистецтва. Я дуже багато читаю!

Щоб сформулювати концепцію напою, потрібно стати схожим на письменника або поета: важливе кожне слово.

У дитинстві я цілими днями працював у полі в​бабусі з дідусем і вчився поводитися з тваринами та рослинами. То був час мого знайомства зі смаками й запахами – і воно дуже допомогло мені в роботі бармена.

Я багато брав участь у конкурсах і мав хороші результати, але я ніколи не вважав конкурс відповідним способом оцінити професіоналізм бартендера.

Я знаю безліч стартендерів, які ростять професійне его, вважаючи, що їхня майстерність залежить від претензійності й зарозумілості. Але це не так.

Мені не подобається дух змагальності.

Ідеальний бармен віддає гостю всього себе, незалежно від своєї освіти й досвіду.

Головне правило бартендера: «Рано – це вчасно, вчасно – це пізно; пізно – це неприпустимо».

Як викладач барного мистецтва я дуже вірю в те, що кожен бартендер повинен проходити навчання на щоденній основі – і тоді кожен бармен стане хорошим барменом.